Натрій бензоат (бензоат натрію) — харчова добавка (E211), належить до групи консервантів. Має сильну оглушувальну дію на дріжджі та плісняві гриби, включно з афлатоксиноутворювальними, пригнічує в мікробних клітинах активність ферментів, відповідальних за окисно-відновні реакції, а також ферментів, розщеплювальних жирів і крохмаль.  
Дія бензоату натрію спрямована, головно, проти дріжджів і пліснявих грибів, деяких бактерій (молочнокислих, оцтокислих і БГКП). Ефективність застосування бензоату натрію зростає в кислому середовищі (pH 3,8- 4,5). 
Бензоат натрію розчиняють у невеликій кількості питної води. Потім цей розчин вносять у продукт. Стадія внесення консерванта в продукт визначається технологією його виробництва. Оптимальним вважається момент відразу після пастеризації або стерилізації.

Застосовується:

• як консервант для маргаринів, майонезів і делікатесних продуктів, що містять майонез;
• як консервант для кислої фруктової продукції;
• для консервування чистих фруктових соків, особливо призначених для подальшого перероблення.
• Для інактивації ферментів і зниження загального числа мікроорганізмів продукт додатково пастеризують;
• в безалкогольних напоях слугує додатковим недорогим фактором захисту проти дріжджів;
• як консервант у фармацевтиці;
• під час виробництва гігієнічних і косметичних засобів, наприклад, зубних паст, шампунів, гелів;
• в тютюновій промисловості для запобігання плесненню курювальних і жувальних сортів тютюну;
• як інгібітор додають в охолоджувальні рідини автомобільних двигунів.

• м'ясопродукти — 0,1...0,4%;
• повидло, меланжо, кондитерські вироби — 700 мг/кг;
• плодово-ягідні напівфабрикати та маргарин — 1000 мг/кг;
• рибна ікра та рибні консерви -- 1000-2000 мг/кг;
• кілка — 2600 мг/кг;
• безалкогольні напої — 150 мг/л;
• алкогольні напої з рівнем алкоголю менш ніж 15% — 200 мг/л;
• джеми з малим вмістом цукру, желе, мармелади, фруктові пасти — 500 мг/кг;
• безалкогольне пиво — 200 мг/л

Бензоат натрію розчиняють у невеликій кількості питної води. Потім цей розчин вносять у продукт. Стадія внесення консерванта в продукт визначається технологією його виробництва. Оптимальним вважається момент відразу після пастеризації або стерилізації